Волоський горіх

Перейти в каталог товарів


Волоський (грецький) горіх – просто дивовижний продукт, що поліпшує настрій, покращує пам'ять, підвищує концентрацію уваги і позитивно впливає на роботу головного мозку. Свою українську назву отримав від назви провінції, звідки був вперше завезений. Хоч волоський горіх, найімовірніше, походить з Середнього Сходу, археологічні рештки горіхів було знайдено в Гімалаях, Туреччині, Італії, Франції і Швейцарії.  


Використання

Вражає те, що волоські горіхи присутні майже у всіх кухнях народів світу. Вважають, що їх використовували в їжу задовго до перших згадок про це. У цій рослині цінне все – і деревина, і кора, і листя, і всі частини плодів.  Ядра волоських горіхів використовують у тортах, хлібі, печиві, салатних заправках, соусах і маринадах. Велику цінність має горіхова олія – її використовують для заправки салатів, зуп і овочів. А ще олію волоських горіхів використовували древні єгиптяни для бальзамування мумій – нею заміняли кров.

Різні назви


Цікавими є різні назви волоських горіхів – англійська назва означає «іноземний горіх»,  в Афганістані їх називають «чотири мозки» (очевидно, через те, що ядро має звивисту структуру, що нагадує вигляд людського мозку, а можливо, і через здатність покращувати пам'ять і розумову діяльність). Римляни називали їх «королівськими жолудями Юпітера», греки вірили, що волоські горіхи зцілюють біль голови, їх також вирощували у висячих садах Вавилону. У стародавній Персії лише члени королівської родини і знать мали право їсти волоські горіхи. Нам пощастило жити не в древній Персії, і будь-хто може поласувати горішками, особливо зважаючи, що сезон от-от розпочнеться. 


Корисні властивості


Нещодавні дослідження британських вчених довели, що серед горіхів саме волоський має найбільше цінних харчових елементів – амінокислот, антиоксидантів, вітамінів, мінералів, білків. 


За своєю цінністю він перевершив бразильський горіх, мигдаль, ліщину і навіть кедрові горішки. Ядра волоських горіхів мають високу калорійність, адже містять від 50 до 78% жирів, тому їх треба вживати з обережністю людям на низькокалорійній дієті (зазвичай рекомендують не більше 2-3 в день), проте саме тому вони дуже корисні при великих фізичних і розумових навантаженнях.


Перетинки і листя горіхів здавна використовували для виробництва природніх жовто-коричневих барвників для тканини, чорнила і навіть для фарбування волосся. Шкаралупа і листя містять багато дубильних речовин, витяжки і відвари з них використовують у фармації, косметології, парфумерії,  як і горіхову олію. Відома також здатність волоських горіхів нормалізувати гормональний фон у жінок, знімати симптоми ПМС, позбавляти дратівливости. Зелені горіхи містять дуже багато вітаміну С, велика кількість його втрачається при достиганні, але не весь. Смакові властивості щойно опалих «молочних» горіхів сильно відрізняються від просушених, які піддаються зберіганню.


Зберігання

Як і більшість горіхів з великим вмістом олій, волоські горіхи погано зберігаються, мають здатність гіркнути, в них часто заводяться шкідники. Тому найкраще їх зберігати нерозлущеними, попередньо добре просушивши. Уникайте зберігання з иншими продуктами, що мають різкий запах, як от  риба, цибуля, цитрусові чи спеції, оскільки волоські горіхи мають здатність вбирати запахи. 


Тому не варто втрачати можливості поласувати ними, щойно розпочнеться сезон – наступної нагоди доведеться чекати цілий рік!


Автор статті - Наталя Лукащук